відучитися
відучи́тися
див. відучуватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відучитися — відучи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відучитися — ВІДУЧИ́ТИСЯ див. віду́чуватися. Словник української мови у 20 томах
- відучитися — ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М. Словник синонімів української мови
- відучитися — ВІДУЧИ́ТИСЯ див. віду́чуватися. Словник української мови в 11 томах
- відучитися — Відуч(ув)атися, -чаюся, (-чую)ся, -єшся сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться. Словник української мови Грінченка