відучуватися
віду́чуватися
-уюся, -уєшся, недок., відучитися, -учуся, -учишся, док.
Позбуватися певної звички; відзвичаюватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відучуватися — віду́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відучуватися — ВІДУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док. Позбуватися певної звички; відзвичаюватися. Відучуватися від торгівлі сировиною, енергоносіями – дуже болісно, адже можна, нічого не роблячи, по суті... Словник української мови у 20 томах
- відучуватися — ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М. Словник синонімів української мови
- відучуватися — ВІДУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДУЧИ́ТИСЯ, учуся, учишся, док. Позбуватися певної звички; відзвичаюватися. Санітарка Саодат одучилась, нарешті, викидати сюди сміття й усякий непотріб (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 35); *Образно. Словник української мови в 11 томах