1. Словник синонімів української мови

відучуватися

ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М. Ю. Тарновський); Ми оточені чудесами і відзвичаїлись дивуватись (М. Рильський); Батальйонний комісар.. проказує: Закурити б! — А я, брат, відучився! — хвалиться майор (Н. Тихий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відучуватися — віду́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відучуватися — -уюся, -уєшся, недок., відучитися, -учуся, -учишся, док. Позбуватися певної звички; відзвичаюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відучуватися — ВІДУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док. Позбуватися певної звички; відзвичаюватися. Відучуватися від торгівлі сировиною, енергоносіями – дуже болісно, адже можна, нічого не роблячи, по суті... Словник української мови у 20 томах
  4. відучуватися — ВІДУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДУЧИ́ТИСЯ, учуся, учишся, док. Позбуватися певної звички; відзвичаюватися. Санітарка Саодат одучилась, нарешті, викидати сюди сміття й усякий непотріб (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 35); *Образно. Словник української мови в 11 томах