1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відучити

відучи́ти

див. відучувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відучити — відучи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відучити — ВІДУЧИ́ТИ див. віду́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. відучити — ВІДУЧИ́ТИ (примусити позбутися якоїсь звички), ВІДЗВИЧА́ЇТИ. — Недок.: віду́чувати, відзвича́ювати. Ніяк не можна було відучити його від того, щоб не робив пакостей своїм товаришам (І. Франко); Ми вас одучим, супостати, морити вдов (І. Котляревський); Я його від цього відзвичаю (О. Кобилянська). Словник синонімів української мови
  4. відучити — ВІДУЧИ́ТИ див. віду́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. відучити — Відучити, -ся см. відучувати, -ся. Словник української мови Грінченка