1. Словник української мови Грінченка

відхитнути

Відхитнути, -ну, -неш

гл. Отшатнуться. Мов опалив її своїм поглядом, аж одхитнулась. МВ. І. 155. Хотів би він одхитнутись од неї, так вона такеньки пригорнулась, біднесенька, що слова гіркого уста не вимовили. (О. 1862. І. 75)

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхитнути — відхитну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відхитнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Хитнувши, перемістити назад чи в бік від кого-, чого-небудь; відштовхнути. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відхитнути — ВІДХИТНУ́ТИ див. відхи́тувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відхитнути — ВІДХИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Хитнувши, перемістити назад чи в бік від кого-, чого-небудь; відштовхнути; // безос. — А чи ви, дівчино, не Оксана? — Дівчину аж назад одхитнуло (Вас., І, 1959, 231). Словник української мови в 11 томах