відчистити

Відчистити, -щу, -стиш

гл. Отколотить. Одчистив добре пана. Мнж. 71.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчистити — відчи́стити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчистити — див. відчищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчистити — ВІДЧИ́СТИТИ див. відчища́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відчистити — ВІДЧИ́СТИТИ див. відчища́ти. Словник української мови в 11 томах