відчистити
Відчистити, -щу, -стиш
гл. Отколотить. Одчистив добре пана. Мнж. 71.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчистити — відчи́стити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відчистити — див. відчищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчистити — ВІДЧИ́СТИТИ див. відчища́ти. Словник української мови у 20 томах
- відчистити — ВІДЧИ́СТИТИ див. відчища́ти. Словник української мови в 11 томах