відчитати
Відчитати
см. відчитувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчитати — відчита́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відчитати — Відчитати чи вичитати? В одному оповіданні для дітей є така фраза: «Карапузи вирішили відчитати Машу й добре присоромити». Ні, треба не відчитувати Машу, а — вичитати або прочитати Маші. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- відчитати — див. відчитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчитати — ВІДЧИТА́ТИ див. відчи́тувати. Словник української мови у 20 томах
- відчитати — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
- відчитати — ВІДЧИТА́ТИ див. відчи́тувати. Словник української мови в 11 томах