1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

відчитати

Відчитати чи вичитати?

В одному оповіданні для дітей є така фраза: «Карапузи вирішили відчитати Машу й добре присоромити». Ні, треба не відчитувати Машу, а — вичитати або прочитати Маші. Ганити когось, дорікати комусь або читати комусь нотацію, цебто по-російському отчитивать, отчитать, буде по-українському вичитувати, вичитати комусь (а не когось!): «Батько вичитав їй за поламану квітку» (Словник за редакцією А. Кримського), — або прочитувати, прочитати: «Добру молитву прочитали їй за брехні» (Словник за редакцією А. Кримського).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчитати — відчита́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчитати — див. відчитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчитати — ВІДЧИТА́ТИ див. відчи́тувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відчитати — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. відчитати — ВІДЧИТА́ТИ див. відчи́тувати. Словник української мови в 11 томах
  6. відчитати — Відчитати см. відчитувати. Словник української мови Грінченка