1. Словник української мови Грінченка

відшиб

Відшиб, -бу

м. Въ выраж. на, у відшибі. Въ сторонѣ. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Г. Барв. 188. Сидів ув одшибі од гурту. Грин. II. 163. Оддав дочку на одшиб. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшиб — ВІДШИ́Б, у, ч.: ◇ (1) На відши́бі (на відче́пі): а) осторонь, далеко, на певній відстані від інших або від чого-небудь. Далі, зовсім на відшибі, темніли старенькі жалюгідні юрти бідарів (З. Словник української мови у 20 томах