відшкандибати
Відшкандиба́ти, -ба́ю, -єш
гл. Отойти прихрамывая.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відшкандибати — відшкандиба́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- відшкандибати — -аю, -аєш, док., розм. Відійти поволі (кульгаючи, незграбно). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відшкандибати — ВІДШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Відійти поволі, перев. кульгаючи, незграбно. Старий повільно відшкандибав убік (із журн.); Автобуса не було, і довелося відшкандибати додому пішки (з газ.). 2. Пройти певну відстань поволі, кульгаючи. Відшкандибали п'ять кілометрів до станції. Словник української мови у 20 томах
- відшкандибати — ВІДШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Відійти поволі (кульгаючи, незграбно). Словник української мови в 11 томах