1. Словник української мови у 20 томах

відшкандибати

ВІДШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

1. Відійти поволі, перев. кульгаючи, незграбно.

Старий повільно відшкандибав убік (із журн.);

Автобуса не було, і довелося відшкандибати додому пішки (з газ.).

2. Пройти певну відстань поволі, кульгаючи.

Відшкандибали п'ять кілометрів до станції.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшкандибати — відшкандиба́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відшкандибати — -аю, -аєш, док., розм. Відійти поволі (кульгаючи, незграбно). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшкандибати — ВІДШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Відійти поволі (кульгаючи, незграбно). Словник української мови в 11 томах
  4. відшкандибати — Відшкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Отойти прихрамывая. Словник української мови Грінченка