1. Словник української мови Грінченка

відщепити

Відщепити, -ся

см. відщепляти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відщепити — відщепи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відщепити — див. відщеплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відщепити — ВІДЩЕПИ́ТИ див. відще́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. відщепити — ВІДЧИНЯ́ТИ (відводити вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, отвір), РОЗЧИНЯ́ТИ, ВІДКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ рідше; ПРОЧИНЯ́ТИ, ПРОКРИВА́ТИ рідше (не повністю, частково); ВІДХИЛЯ́ТИ (тихо); РОЗЧА́ХУВАТИ (широко, навстіж)... Словник синонімів української мови
  5. відщепити — ВІДЩЕПИ́ТИ див. відще́плювати. Словник української мови в 11 томах