1. Словник української мови Грінченка

відьмач

Відьмак, -ка, відьман, -на, відьмарь, -ря, відьмач, -ча

м. Колдунъ. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239, стр. 281.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відьмач — ВІДЬМА́Ч, а́, ч. Те саме, що відьма́к. Небожа наче хто снігом по спині потер. .. Він тоді й догадався, що його дядько відьмач (з переказу). Словник української мови у 20 томах