відьмач

ВІДЬМА́Ч, а́, ч.

Те саме, що відьма́к.

Небожа наче хто снігом по спині потер. .. Він тоді й догадався, що його дядько відьмач (з переказу).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відьмач — Відьмак, -ка, відьман, -на, відьмарь, -ря, відьмач, -ча м. Колдунъ. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239, стр. 281. Словник української мови Грінченка