відьмач
ВІДЬМА́Ч, а́, ч.
Те саме, що відьма́к.
Небожа наче хто снігом по спині потер. .. Він тоді й догадався, що його дядько відьмач (з переказу).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відьмач — Відьмак, -ка, відьман, -на, відьмарь, -ря, відьмач, -ча м. Колдунъ. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239, стр. 281. Словник української мови Грінченка