відьмачий
ВІДЬМА́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що відьо́мський.
– Не роби з себе ягничку, бо коли у тебе й є хвіст, то не овечий. – А який же? – Відьмачий! (Ю. Яновський);
Посміхаючись в сутінках до Вутаньки злорадною, відьмачою усмішкою, вона [баба] ніби насувалася зверху на дівчину (О. Гончар);
В Холодній Балці ніч відьмача, Чорти в зеленому чаду (М. Вінграновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відьмачий — відьма́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- відьмачий — -а, -е, заст. Те саме, що відьомський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відьмачий — ВІДЬМА́ЧИЙ, а, е, заст. Те саме, що відьо́мський. Посміхаючись в сутінках до Вутаньки злорадною, відьмачою усмішкою, вона [баба] ніби насувалася зверху на дівчину (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах