відьмачий
ВІДЬМА́ЧИЙ, а, е, заст. Те саме, що відьо́мський.
Посміхаючись в сутінках до Вутаньки злорадною, відьмачою усмішкою, вона [баба] ніби насувалася зверху на дівчину (Гончар, Таврія.., 1957, 249);
— Не роби з себе ягничку, бо коли у тебе й є хвіст, то не овечий. — А який же? — Відьмачий! (Ю. Янов., II, 1958, 264).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відьмачий — відьма́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- відьмачий — -а, -е, заст. Те саме, що відьомський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відьмачий — ВІДЬМА́ЧИЙ, а, е. Те саме, що відьо́мський. – Не роби з себе ягничку, бо коли у тебе й є хвіст, то не овечий. – А який же? – Відьмачий! (Ю. Словник української мови у 20 томах