1. Словник української мови Грінченка

відізвати

Відзива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відізвати — відізва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відізвати — див. відзивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відізвати — ВІДІЗВА́ТИ див. відзива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відізвати — ВІДКЛИКА́ТИ (змушувати когось залишити своє місце, припинити виконання певних обов'язків), ВІДЗИВА́ТИ рідше. — Док.: відкли́кати, відізва́ти. Його раптом відкликали в частину (Я. Баш); Виборцям забезпечено право відзивати депутатів, які не виправдали довір'я (з газети). Словник синонімів української мови
  5. відізвати — ВІДІЗВА́ТИ див. відзива́ти. Словник української мови в 11 томах