відізвати
ВІДІЗВА́ТИ див. відзива́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відізвати — відізва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відізвати — див. відзивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відізвати — ВІДІЗВА́ТИ див. відзива́ти. Словник української мови у 20 томах
- відізвати — ВІДКЛИКА́ТИ (змушувати когось залишити своє місце, припинити виконання певних обов'язків), ВІДЗИВА́ТИ рідше. — Док.: відкли́кати, відізва́ти. Його раптом відкликали в частину (Я. Баш); Виборцям забезпечено право відзивати депутатів, які не виправдали довір'я (з газети). Словник синонімів української мови
- відізвати — Відзива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать. Словник української мови Грінченка