відіпхнути
Відпихати, -хаю, -єш
сов. в. відіпхнути, -ну, -неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відіпхнути — відіпхну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відіпхнути — див. відпихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відіпхнути — ВІДІПХНУ́ТИ див. відпиха́ти. Словник української мови у 20 томах
- відіпхнути — ВІДДАЛЯ́ТИ (переміщати на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДПИХА́ТИ (пхаючи); РОЗВО́ДИТИ (одне від одного). — Док.: віддали́ти, відсторони́ти, відіпхну́ти, розвести́. Завбудинку.. Словник синонімів української мови
- відіпхнути — ВІДІПХНУ́ТИ див. відпиха́ти. Словник української мови в 11 томах