відіпратися
I. Відпіратися, -раюся, -єшся
сов. в. відіпратися, відперуся, -решся, гл. Отстирываться, отстираться, отмываться, отмыться (о бѣльѣ). У шось таке рушник уробили, що й не відіпралося. Черниг.
---------------
II. Відпіратися, -раюся, -єшся
сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл.
1) Отпираться, отпереться (о запорѣ).
2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш. н. п.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відіпратися — відіпра́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відіпратися — ВІДІПРА́ТИСЯ див. відпира́тися³. Словник української мови у 20 томах
- відіпратися — ВІДІПРА́ТИСЯ див. відпира́тися². Словник української мови в 11 томах