1. Словник української мови Грінченка

відіпрати

I. Відпірати, -раю, -єш

сов. в. відіпрати, відперу, -реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье).

---------------

II. Відпірати, -раю, -єш

сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл.

1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. Мет.

2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. посл. Насилу відперли його. Черк. у.

3) Относить, отнести (тяжелое что либо).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відіпрати — відіпра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відіпрати — -дперу, -дпереш, док. Відмити, очистити одяг, білизну тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відіпрати — ВІДІПРА́ТИ див. відпира́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. відіпрати — ПРА́ТИ (змивати бруд з тканини, білизни тощо), ВІДПИРА́ТИ, МИ́ТИ розм. — Док.: попра́ти, ви́прати, відіпра́ти, поми́ти. Цілими днями пересиджують (коло ріки) сільські жінки, перучи на гладких плитах свою грубу білизну (І. Словник синонімів української мови
  5. відіпрати — ВІДІПРА́ТИ див. відпира́ти². Словник української мови в 11 томах