відіпрати
ПРА́ТИ (змивати бруд з тканини, білизни тощо), ВІДПИРА́ТИ, МИ́ТИ розм. — Док.: попра́ти, ви́прати, відіпра́ти, поми́ти. Цілими днями пересиджують (коло ріки) сільські жінки, перучи на гладких плитах свою грубу білизну (І. Франко); — Цієї весни курявна буря ішла якась масляниста.. Так, було, насіче за день, що потім не відмиєшся, одежу не відпереш (О. Гончар); Грицькова мати часто ходе до неї витирати помости та мити білизну (С. Васильченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відіпрати — відіпра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відіпрати — -дперу, -дпереш, док. Відмити, очистити одяг, білизну тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відіпрати — ВІДІПРА́ТИ див. відпира́ти². Словник української мови у 20 томах
- відіпрати — ВІДІПРА́ТИ див. відпира́ти². Словник української мови в 11 томах
- відіпрати — I. Відпірати, -раю, -єш сов. в. відіпрати, відперу, -реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье). --------------- II. Відпірати, -раю, -єш сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. Словник української мови Грінченка