1. Словник української мови Грінченка

відіткнути

I. Відтикати, -каю, -єш

сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.

---------------

II. Відтикати, -каю, -єш

сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл.

1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля.

2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки? Ном. № 10175.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відіткнути — відіткну́ти 1 дієслово доконаного виду опустити вниз відіткну́ти 2 дієслово доконаного виду відкрити Орфографічний словник української мови
  2. відіткнути — I див. відтикати I. II див. відтикати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відіткнути — ВІДІТКНУ́ТИ¹ див. відтика́ти¹. ВІДІТКНУ́ТИ² див. відтика́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. відіткнути — Відіткну́ти, -ткну́, -ді́ткнеш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відіткнути — ВІДІТКНУ́ТИ¹ див. відтина́ти¹. ВІДІТКНУ́ТИ² див. відтика́ти². Словник української мови в 11 томах