візниченько

Візниченько, -ка

м. ум. отъ візник.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візниченько — візни́ченько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. візниченько — ВІЗНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до візни́к 1. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  3. візниченько — ВІЗНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш-пестл. до візни́к 1. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах