1. Словник української мови в 11 томах

візниченько

ВІЗНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш-пестл. до візни́к 1.

Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візниченько — візни́ченько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. візниченько — ВІЗНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до візни́к 1. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  3. візниченько — Візниченько, -ка м. ум. отъ візник. Словник української мови Грінченка