віконечко

Віконечко, -ка

с. ум. отъ вікно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віконечко — віко́нечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. віконечко — -а, с. Зменш.-пестл. до вікно 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віконечко — ВІКО́НЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до вікно́ 1, 2, 6. У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Панас Мирний); Я знайшов касу й постукав у віконечко, але воно не відчинялось (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. віконечко — Віко́нечко, -ка, -ку; -нечка, -нечок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. віконечко — ВІКО́НЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до вікно́ 1, 2. У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Мирний, І, 1954, 324); Я знайшов касу й постукав у віконечко, але воно не відчинялось (Сміл., Сашко, 1957, 154). Словник української мови в 11 томах