1. Словник української мови в 11 томах

віконечко

ВІКО́НЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до вікно́ 1, 2.

У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Мирний, І, 1954, 324);

Я знайшов касу й постукав у віконечко, але воно не відчинялось (Сміл., Сашко, 1957, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віконечко — віко́нечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. віконечко — -а, с. Зменш.-пестл. до вікно 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віконечко — ВІКО́НЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до вікно́ 1, 2, 6. У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Панас Мирний); Я знайшов касу й постукав у віконечко, але воно не відчинялось (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. віконечко — Віко́нечко, -ка, -ку; -нечка, -нечок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. віконечко — Віконечко, -ка с. ум. отъ вікно. Словник української мови Грінченка