1. Словник української мови в 11 томах

віконний

ВІКО́ННИЙ, а, е. Прикм. до вікно́ 1.

Подивився козак Нечай в віконну кватирку (Сл. Гр.);

// Признач. для вікна.

Віконна рама затремтіла, і всі шибки дико задеренчали (Коцюб., І, 1955, 403);

Дід в роздумах підійшов до будівлі, вікна і двері якої були затулені матами, трохи потупцював біля порога, а потім відхилив віконну мату (Стельмах, І, 1962, 418);

Віконне скло.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віконний — віко́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. віконний — -а, -е. Прикм. до вікно 1). || Признач. для вікна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віконний — ВІКО́ННИЙ, а, е. Прикм. до вікно́ 1. Подивився козак Нечай в віконну кватирку (Сл. Гр.); У плетиві віконних наличників берегиню інколи зображують з риб'ячим хвостом (з наук.-попул. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. віконний — Віко́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. віконний — Віконний, -а, -е Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку. н. п. Словник української мови Грінченка