вікодавній
ВІКОДА́ВНІЙ, я, є. Те саме, що вікови́й 2; віковічний.
І не видно вже хмар на обрії, бачу я, ліс вікодавній стіною зростає (Вас., II, 1959, 71);
На Переяславській раді .. здійснилися вікодавні прагнення українського народу з’єднатися з братнім великим російським народом (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 23);
// Зроблений дуже давно; старовинний.
Він гідно поніс рясноту тіла і ряси до Солохи, якому не раз привозив на продаж вікодавні біблії (Стельмах, Хліб.., 1959, 344).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вікодавній — вікода́вній прикметник Орфографічний словник української мови
- вікодавній — -я, -є. Те саме, що віковий 2); віковічний. || Зроблений дуже давно; старовинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вікодавній — Прадавній, стародавній, прастарий, старосвітній, старовинний, старезний Словник чужослів Павло Штепа
- вікодавній — ВІКОДА́ВНІЙ, я, є. Те саме, що вікови́й 2; віковічний. І не видно вже хмар на обрії, бачу я, ліс вікодавній стіною зростає (С. Васильченко); Глибока місячна синь на посадкових акаціях і на шлагбаумі з вогняним вічком, здається... Словник української мови у 20 томах
- вікодавній — див. стародавній Словник синонімів Вусика
- вікодавній — СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ уроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- вікодавній — Вікода́вній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вікодавній — Вікодавній, -я, -є Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка