1. Словник синонімів української мови

вікодавній

СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ уроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ заст.; ПЕРВІ́СНИЙ, ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн. (який існує з самого початку). В присмерковій пісні колисковій, В оповіді сивій про походи.. Він дзвенів не раз, переливався Споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Щось епічне й святкове почувалось у полі, одвічний перебіг часу й величний спокій (О. Довженко); Відвічний ліс шумів над ним тужливо (І. Франко); Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі (А. Хорунжий); О село Ясиня, верховинське село, .. Ти на горах-горбах, на крутинах лягло, Мов дитя віковічних Карпат (Л. Забашта); Поцокували солдатські підкови по віковім камінню, на яке ще досі ніхто не ступав (О. Гончар); На Запоріжжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні.. не замовкали (П. Куліш); Потім ліс... Передвічний, непроходимий (Г. Хоткевич). — Пор. 1. да́вній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вікодавній — вікода́вній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вікодавній — -я, -є. Те саме, що віковий 2); віковічний. || Зроблений дуже давно; старовинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вікодавній — Прадавній, стародавній, прастарий, старосвітній, старовинний, старезний Словник чужослів Павло Штепа
  4. вікодавній — ВІКОДА́ВНІЙ, я, є. Те саме, що вікови́й 2; віковічний. І не видно вже хмар на обрії, бачу я, ліс вікодавній стіною зростає (С. Васильченко); Глибока місячна синь на посадкових акаціях і на шлагбаумі з вогняним вічком, здається... Словник української мови у 20 томах
  5. вікодавній — див. стародавній Словник синонімів Вусика
  6. вікодавній — Вікода́вній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вікодавній — ВІКОДА́ВНІЙ, я, є. Те саме, що вікови́й 2; віковічний. І не видно вже хмар на обрії, бачу я, ліс вікодавній стіною зростає (Вас., II, 1959, 71); На Переяславській раді .. Словник української мови в 11 томах
  8. вікодавній — Вікодавній, -я, -є Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка