вікодавній

вікода́вній

-я, -є.

Те саме, що віковий 2); віковічний.

|| Зроблений дуже давно; старовинний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вікодавній — вікода́вній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вікодавній — Прадавній, стародавній, прастарий, старосвітній, старовинний, старезний Словник чужослів Павло Штепа
  3. вікодавній — ВІКОДА́ВНІЙ, я, є. Те саме, що вікови́й 2; віковічний. І не видно вже хмар на обрії, бачу я, ліс вікодавній стіною зростає (С. Васильченко); Глибока місячна синь на посадкових акаціях і на шлагбаумі з вогняним вічком, здається... Словник української мови у 20 томах
  4. вікодавній — див. стародавній Словник синонімів Вусика
  5. вікодавній — СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ уроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  6. вікодавній — Вікода́вній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вікодавній — ВІКОДА́ВНІЙ, я, є. Те саме, що вікови́й 2; віковічний. І не видно вже хмар на обрії, бачу я, ліс вікодавній стіною зростає (Вас., II, 1959, 71); На Переяславській раді .. Словник української мови в 11 томах
  8. вікодавній — Вікодавній, -я, -є Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка