вільго
Вільго
нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі. Вх. Лем. 399.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вільго — ві́льго прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- вільго — рідко. Присл. до вільгий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вільго — ВІ́ЛЬГО, рідко. Присл. до ві́льгий. Пилюка вільго запахла дощем (Є. Пашковський). Словник української мови у 20 томах
- вільго — ВІ́ЛЬГО, рідко. Присл. до ві́льгий. Словник української мови в 11 томах