вільго

ВІ́ЛЬГО, рідко.

Присл. до ві́льгий.

Пилюка вільго запахла дощем (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільго — ві́льго прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. вільго — рідко. Присл. до вільгий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільго — ВІ́ЛЬГО, рідко. Присл. до ві́льгий. Словник української мови в 11 томах
  4. вільго — Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі. Вх. Лем. 399. Словник української мови Грінченка