вільгло

ВІ́ЛЬГЛО, рідко.

Присл. до ві́льглий.

Дерева поклали на воду хисткі тіні, наш човен перетинає їх, угорі вільгло шелестить олешина й чорнильні сережки падають на тихе плесо (Ю. Мушкетик).