1. Словник української мови Грінченка

вільготно

Вільготно

нар.

1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522.

2) Свободно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільготно — вільго́тно 1 прислівник вогко незмінювана словникова одиниця рідко вільго́тно 2 прислівник з певною свободою незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. вільготно — Присл. до вільготний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільготно — ВІЛЬГО́ТНО¹, рідко. Присл. до вільго́тний¹. В просторій кімнаті було зимно, вільготно, пахло тютюновим димом і потом (Олесь Досвітній); Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. вільготно — ВІЛЬГО́ТНО¹, рідко. Присл. до вільго́тний¹ 1. Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Смолич, День.. Словник української мови в 11 томах