вільготно
ВІЛЬГО́ТНО¹, рідко.
Присл. до вільго́тний¹.
В просторій кімнаті було зимно, вільготно, пахло тютюновим димом і потом (Олесь Досвітній);
Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Ю. Смолич).
ВІЛЬГО́ТНО², розм.
Присл. до вільго́тний².
Незрівнянно краще, вільготніше дихалось їй навіть там, в отім студенім, незатишнім полі, ніж в остогидлій Ґандзиній хаті (Є. Кротевич);
Вузька дорога плуталась серед зелені і підбігала аж до пагорка, по якому вільготно прогулювався вітер (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вільготно — вільго́тно 1 прислівник вогко незмінювана словникова одиниця рідко вільго́тно 2 прислівник з певною свободою незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- вільготно — Присл. до вільготний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вільготно — ВІЛЬГО́ТНО¹, рідко. Присл. до вільго́тний¹ 1. Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Смолич, День.. Словник української мови в 11 томах
- вільготно — Вільготно нар. 1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522. 2) Свободно. Словник української мови Грінченка