1. Словник української мови Грінченка

вільшина

Вільшина, -ни

ж.

1) Ольховое дерево.

2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільшина — -и, ж. 1》 Те саме, що вільха. 2》 збірн. Вільхові зарості; вільшняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вільшина — ВІЛЬШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що ві́льха. Проліски лізли крізь корені вільшин (Я. Щоголів); Як п'янко пахне зів'яле листя вільшини, орішини, дуба (К. Гордієнко); – Пам'ятаєш, Тимку, як ми в оцьому лузі сорок драли?... Словник української мови у 20 томах
  3. Вільшина — Вільши́на прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. вільшина — Вільши́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вільшина — ВІЛЬШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що ві́льха. Проліски лізли крізь корені вільшин (Щог., Поезії, 1958, 426); Як п’янко пахне зів’яле листя вільшини, орішини, дуба (Горд., II, 1959, 260). 2. збірн. Вільхові зарості; вільшняк. Словник української мови в 11 томах