вільшина
вільши́на
-и, ж.
1》 Те саме, що вільха.
2》 збірн. Вільхові зарості; вільшняк.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вільшина — ВІЛЬШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що ві́льха. Проліски лізли крізь корені вільшин (Я. Щоголів); Як п'янко пахне зів'яле листя вільшини, орішини, дуба (К. Гордієнко); – Пам'ятаєш, Тимку, як ми в оцьому лузі сорок драли?... Словник української мови у 20 томах
- Вільшина — Вільши́на прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- вільшина — Вільши́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вільшина — ВІЛЬШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що ві́льха. Проліски лізли крізь корені вільшин (Щог., Поезії, 1958, 426); Як п’янко пахне зів’яле листя вільшини, орішини, дуба (Горд., II, 1959, 260). 2. збірн. Вільхові зарості; вільшняк. Словник української мови в 11 томах
- вільшина — Вільшина, -ни ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142. Словник української мови Грінченка