1. Словник української мови Грінченка

вінкоплетини

Вінкоплетини, -тин

ж. мн. Свадебный обрядъ: плетеніе вѣнковъ на головы невѣстѣ и жениху, совершаемое въ четвергъ предъ свадебнымъ воскресеньемъ и сопровождаемое обрядовыми пѣснями. Галиц. О. 1862. IV. Рус. вес. 2.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вінкоплетини — вінкопле́тини множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. вінкоплетини — -ин, мн. Обряд плетіння вінків для нареченої та нареченого в четвер перед весільною неділею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вінкоплетини — ВІНКОПЛЕ́ТИНИ, ин, мн., етн. Обряд плетіння вінків для нареченої та нареченого в четвер перед весільною неділею, що супроводжується піснями. Словник української мови у 20 томах
  4. вінкоплетини — ВІНКОПЛЕ́ТИНИ, ив, мн. Обряд плетіння вінків для нареченої та нареченого в четвер перед весільною неділею, що супроводжується піснями. У більшості сіл на Львівщині широко поширений цікавий звичай — вінкоплетини (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 83). Словник української мови в 11 томах