вірнесенько

Вірненько, вірнесенько

нар. ум. отъ вірно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірнесенько — вірне́сенько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вірнесенько — Присл. до вірнесенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вірнесенько — ВІРНЕ́СЕНЬКО. Присл. до вірне́сенький. Від міста шляхом надходила молодиця, й стрічалися вони з дівчинкою, й разом додому поверталися, вірнесенько розмовляючи (Марко Вовчок); Та коли ж, забувши давнє лихо, Заживем вірнесенько та тихо?! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вірнесенько — ВІРНЕСЕНЬКО. Присл. до вірнесенький. Від міста шляхом надходила молодиця, й стрічалися вони з дівчинкою, й разом додому поверталися, вірнесенько розмовляючи (Марко Вовчок, I, 1955, 368); [Дружки:] Ой жаль же нам, подружино, та не тебе... Словник української мови в 11 томах