1. Словник української мови у 20 томах

вірнесенько

ВІРНЕ́СЕНЬКО.

Присл. до вірне́сенький.

Від міста шляхом надходила молодиця, й стрічалися вони з дівчинкою, й разом додому поверталися, вірнесенько розмовляючи (Марко Вовчок);

Та коли ж, забувши давнє лихо, Заживем вірнесенько та тихо?! (М. Старицький);

[Дружки:] Ой жаль же нам, подружино, та не тебе. Ой, що ти нас запросила та до себе! А ми тобі одслужили вірнесенько. Тепер же нам одклонися низесенько (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірнесенько — вірне́сенько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вірнесенько — Присл. до вірнесенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вірнесенько — ВІРНЕСЕНЬКО. Присл. до вірнесенький. Від міста шляхом надходила молодиця, й стрічалися вони з дівчинкою, й разом додому поверталися, вірнесенько розмовляючи (Марко Вовчок, I, 1955, 368); [Дружки:] Ой жаль же нам, подружино, та не тебе... Словник української мови в 11 томах
  4. вірнесенько — Вірненько, вірнесенько нар. ум. отъ вірно. Словник української мови Грінченка