1. Словник української мови Грінченка

віршувальниця

Віршувальниця, -ці

ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віршувальниця — -і, заст. Жін. до віршувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віршувальниця — ВІРШУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до віршува́льник 1. Віршувальницю запрошують на весілля, бо ніхто краще за неї не оспіває обряд взування тещі, не напише про матір молодої (з газ.). Словник української мови у 20 томах