1. Словник української мови у 20 томах

віршувальниця

ВІРШУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до віршува́льник 1.

Віршувальницю запрошують на весілля, бо ніхто краще за неї не оспіває обряд взування тещі, не напише про матір молодої (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віршувальниця — -і, заст. Жін. до віршувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віршувальниця — Віршувальниця, -ці ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех. Словник української мови Грінченка