вісний
Вісний, -а, -е
Осевой. вісний ніж. = вісник. Желех. Шух. І. 249.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вісний — Вісний столець: — варстат, якого вживають боднари для стругання обручів (Ів.Фр.), [II] вісни́й столець : : верстакъ употребляемый бочарями для струганья обручей [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- вісний — вісни́й прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- вісний — -а, -е, діал. Осьовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вісний — ВІ́СНИ́Й, ві́сна́, ві́сне́, діал. Осьовий. Зробивши сокирою чи ножем надкол на одному кінці заготовки, вставляємо вісний ніж у розколину і контролюємо товщину пластин, просуваючи ніж уперед у бік розколювання (із журн. Словник української мови у 20 томах
- вісний — ВІСНИ́Й, а, е, діал. Осьовий. Словник української мови в 11 томах