вічно
Вічно
нар.
1) Вѣчно.
2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вічно — ві́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вічно — <�по>вік, довіку, поки й світ сонця; ЗАВЖДИ, постійно і пох. від ВІЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
- вічно — Присл. до вічний 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вічно — ВІ́ЧНО. Присл. до ві́чний 3, 5. Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід (Біблія. Пер. І. Огієнка); [Антоніо:] Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть (Леся Українка); Я вічність би віддав для тебе... Словник української мови у 20 томах
- вічно — I безвиводно, безнастанно, безперестану, безперестань, безугавно, відвічно, вік, вік-віків, віковічно, довіку, навік-віки, навік-віків, назавжди, незмовкно, одвічно, повік, повіки, увік Фразеологічні синоніми: до віку вічноно; до скону віків... Словник синонімів Вусика
- вічно — Ві́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вічно — ВІ́ЧНО, Присл. до ві́чний 2, 3. [Антоніо:] Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть (Л. Укр., III, 1952, 120); Я вічність би віддав для тебе, Рідний і вічно коханий краю (Сам., І, 1958, 89). Словник української мови в 11 томах