1. Словник української мови Грінченка

віяльниця

Віяльниця, -ці

ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). см. війка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віяльниця — ві́яльниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. віяльниця — -і, ж. 1》 Жін. до віяльник. 2》 рідко. Те саме, що віялка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віяльниця — ВІ́ЯЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до ві́яльник. Серед зафіксованих на плівку моментів буденного життя й праці покутян особливу увагу привернула фотографія жінки-віяльниці, яку на всесвітній виставці у Чикаго 1933... Словник української мови у 20 томах
  4. віяльниця — ВІ́ЯЛКА (сільськогосподарська машина для очищення зерна від домішок), ВІ́ЯЛЬНИЦЯ рідше, МЛИНО́К рідше; ФУ́ХТЕЛЬ (віялка найпростішої конструкції). Давид крутив віялку (А. Головко); Вже розжився трохи: купив собі віяльницю (Словник... Словник синонімів української мови
  5. віяльниця — Ві́яльниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. віяльниця — ВІ́ЯЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до ві́яльник. 2. рідко. Те саме, що ві́ялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах