віяльниця
ві́яльниця
-і, ж.
1》 Жін. до віяльник.
2》 рідко. Те саме, що віялка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віяльниця — ві́яльниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- віяльниця — ВІ́ЯЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до ві́яльник. Серед зафіксованих на плівку моментів буденного життя й праці покутян особливу увагу привернула фотографія жінки-віяльниці, яку на всесвітній виставці у Чикаго 1933... Словник української мови у 20 томах
- віяльниця — ВІ́ЯЛКА (сільськогосподарська машина для очищення зерна від домішок), ВІ́ЯЛЬНИЦЯ рідше, МЛИНО́К рідше; ФУ́ХТЕЛЬ (віялка найпростішої конструкції). Давид крутив віялку (А. Головко); Вже розжився трохи: купив собі віяльницю (Словник... Словник синонімів української мови
- віяльниця — Ві́яльниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віяльниця — ВІ́ЯЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до ві́яльник. 2. рідко. Те саме, що ві́ялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- віяльниця — Віяльниця, -ці ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). см. війка. Словник української мови Грінченка