1. Словник української мови Грінченка

в'язіль

В'язіль, -ля

м.

1) раст.: а) Клеверъ бѣлый и красный, Trifolium repens, — pratense L. Вас. 205. б) Trifolium flexosum L. ЗЮЗО. I. 139. в) Trifolium montanum. ЗЮЗО. I. 139.

2) Связка. Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язіль — в'я́зіль іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. в'язіль — -зелю, ч. Назва ряду дикорослих рослин родини бобових (польовий горошок та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. в'язіль — В'Я́ЗІЛЬ, зелю, ч. Назва ряду дикорослих рослин родини бобових. Ну й різноцвіття було в мене під ногами! Самий пагорб, на якому я всівся, було вкрито жовтизною гірського в'язелю (І. Муратов); В'язіль барвистий гарно виглядає серед рослин на узліссях (із журн.). Словник української мови у 20 томах