1. Великий тлумачний словник сучасної мови

в'язіль

в'я́зіль

-зелю, ч.

Назва ряду дикорослих рослин родини бобових (польовий горошок та ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язіль — в'я́зіль іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. в'язіль — В'Я́ЗІЛЬ, зелю, ч. Назва ряду дикорослих рослин родини бобових. Ну й різноцвіття було в мене під ногами! Самий пагорб, на якому я всівся, було вкрито жовтизною гірського в'язелю (І. Муратов); В'язіль барвистий гарно виглядає серед рослин на узліссях (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. в'язіль — В'язіль, -ля м. 1) раст.: а) Клеверъ бѣлый и красный, Trifolium repens, — pratense L. Вас. 205. б) Trifolium flexosum L. ЗЮЗО. I. 139. в) Trifolium montanum. ЗЮЗО. I. 139. 2) Связка. Угор. Словник української мови Грінченка