гавкнути

Значення в інших словниках

1. гавкнути — га́вкнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. гавкнути — -ну, -неш, док. Однокр. до гавкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гавкнути — ГА́ВКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до га́вкати. У дворі гавкнуло цуценя (Марко Вовчок); – Глянула [Параска] на мене, та як роззявить свою вершу, як гавкне на ввесь город (І. Нечуй-Левицький); – Назад!... Словник української мови у 20 томах
4. гавкнути — (і) соба́ка не га́вкне (не зага́вкає). 1. Ніхто зовсім не згадає або не помітить. — Еге, поки гладкий схудне — худого на цвинтар понесуть, і собака не гавкне (М. Стельмах); Пропав — і собаки не загавкали (Укр.. присл..). 2. Ніде нікого немає. Фразеологічний словник української мови
5. гавкнути — ГА́ВКАТИ (про собак, лисиць і т. ін. — видавати гавкіт), ГАВКОТІ́ТИ, БРЕХА́ТИ розм.; ДЗЯ́ВКАТИ, ДЗЯВКОТІ́ТИ, ДЗЯВОЛИ́ТИ, ЦЯ́ВКАТИ розм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо — пискливо); РЯ́ВКАТИ розм. (грубо, грізно); ГВАЛТУВА́ТИ, ВАЛУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
6. гавкнути — ГА́ВКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до га́вкати. У дворі гавкнуло цуценя (Вовчок, 1, 1955, 72); — Глянула [Параска] на мене, та як роззявить свою вершу, як гавкне на ввесь город (Н.-Лев., II, 1956, 25); — На-зад!... Словник української мови в 11 томах